Питання форс-мажору в бізнесі ви- никає переважно у відносинах з контра- гентами за комерційними контрактами, а також з податковими органами України. Але в обох випадках йдеться про вико- нання відповідного комерційного контр- акту: чи то зовнішньоекономічного, чи то суто внутрішнього.
При цьому бізнес-інтереси тієї чи ін- шої сторони контракту залежать від того, у кого з них виникли обставини форс- мажору. Адже настання таких обставин і відповідна неможливість виконання зобов'язань за контрактом однією із сто- рін можуть мати такі юридичні наслідки, як:
1) звільнення такої сторони від відпо- відальності;
2) відповідне продовження строку ви- конання нею зобов'язання;
3) можливе припинення зобов' язання.
Очевидно, що якщо для одні- єї із сторін такі юридичні наслідки мо- жуть стати «рятівним колом», то для іншої вони матимуть переважно не- гативний економічний ефект. Адже пер- ша — не виконає своє зобов'язання (або зовсім, або в строк, встановлений контрак- том) і не понесе за це відповідаль- ність, а друга — не отримає виконан- ня, на яке вона розраховувала за контр- актом (або отримає його не в строк, встановлений контрактом), і не зможе притягнути до відповідальності свого контрагента.
Однак такі юридичні наслідки не настають автоматично. І цілком мож- лива зворотна ситуація, коли сторо- на, що не змогла вчасно виконати своє зобов'язання за контрактом через обста- вини форс-мажору, ще й буде притягнута до відповідальності за таке невиконання (несвоєчасне виконання).
Тому для бізнесу вкрай важливо зва- жено підходити до цього питання як на стадії укладання контракту, так і у випад- ку настання форс-мажорних обставин.
Щоправда, свобода «маневрів» у другому випадку суттєво залежатиме від того, як саме сторони врегулювали це питання в контракті. Якщо сторони не врегулювали це питання в контракті взагалі, то свобо- да «маневрів» буде обмежена положення- ми права, що підлягає застосуванню до контракту, яке досить часто містить не- достатнє регулювання.
Тож розгляньмо детальніше кожну з цих ситуацій.
Застереження в контракті
У зовнішньоекономічних контрактах, які укладають українські сторони, най- частіше використовується одна з таких опцій:
1. Сторони користуються доробком Міжнародної торгової палати (МТП), яка розробила типове застереження про форс-мажор, що поєднує в собі пе- реваги передбачуваності визначених у списку подій форс-мажору з можли- вістю застосування загальної формули форс-мажору, розробленої з метою охо- плення обставин, не названих у вже згада- ному списку. При цьому сторони мо- жуть використовувати типове застере- ження без будь-яких змін (власне, воно розроблялось саме для того, щоб полег- шити бізнесу погодження умов контрак- тів у цій частині), так і адаптувати його до своїх потреб (наприклад, шляхом розши- рення списку подій форс-мажору). Вра- ховуючи досить широке застосуваннята- ких типових застережень у міжнароднійторгівлі, є багаторічна арбітражна і су- дова практика їхнього застосування, що може стати в нагоді у випадку виникнен- ня спору.
Важливим аспектом використання типового застереження МТП є те, що сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести, що невиконання є резуль- татом перешкоди поза її контролем, яку вона не могла розумно передбачити під час укладення контракту та наслідки якої вона не могла розумно відвернути.
2. Сторони користуються типови- ми контрактами, розробленими міжнародними асоціаціями (наприклад, у морській галузі, в сфері торгівлі сиро- винними товарами тощо), які, в свою чергу, містять застереження про форс- мажор. Особливістю цієї опції є те, що відповідні застереження розроблені з урахуванням специфіки відповідної сфе- ри бізнесу та можуть відображати різний баланс інтересів сторін відповідного конт- ракту. Важливо пам'ятати, що якщо спір з цього питання розглядається арбітраж- ним судом (як правило, створеним са- мою асоціацією), вказаним у тому ж ти- повому контакті, то положення відпо- відного застереження з великою долею ймовірності тлумачитимуться з урахуван- ням уже існуючої практики цього арбі- тражного суду та судових рішень щодо ви- конання та скасування рішень цього арбі- тражного суду у відповідній юрисдикції. Предмет доказування може неабияк варі- юватися залежно від формулювання того чи іншого типового застереження.
3. Сторони формулюють застере- ження на власний розсуд без викорис- тання будь-яких типових застережень.Знову- таки, предмет доказування визна- чатиметься відповідним формулюванням.
Що ж до суто внутрішніх контактів, то тут ситуація досить схожа. Перелік форс-мажорних обставин визначається у контракті, за яким настала неможливість належного виконання. Обов'язковою умовою для підтвердження форс-мажору є наявність причинно-наслідкового зв'язку між настанням подій, які заявник відносить до форс-мажорних, та немож- ливістю виконання умов контракту.
Досить часто, використовуючи ці опції, сторони визначають, які органи є компетентними засвідчувати обставини форс-мажору, в які строки та в який спо- сіб сторона, виконанню якої перешко- джають такі обставини, має повідомити свого контрагента про їхнє настання та/ або надати відповідне підтвердження від компетентного органу.
Зважене формулювання цих поло- жень та їхня реалізація на практиці може мати визначальне значення для обох сто- рін контракту.
Відсутність контрактних положень
За відсутності відповідних положень у контракті сторона може посила- тися на норми права, що регулюють цей контракт.
У випадку застосування українського права — це стаття 617 Ци- вільного кодексу (ЦК) України, стат- тя 218 Господарського кодексу (ГК) України, що містять загальні прави- ла про звільнення від відповідальності за порушення зобов' язання. Предметом доказуванням за ЦК України є те, що порушення сталося внаслі- док випадку або непереборної сили.
А за ГК України — що особа вжила всіх залежних від неї заходів для недопущення господарського правопо- рушення; що належне виконання зобов' язання виявилося неможливим уна- слідок дії непереборної сили, тобто над- звичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Однак поняття «форс-мажор» та «не- переборна сила» не є тотожними, про що свідчить і українська судова практи- ка, зокрема лист Вищого господарсько- го суду України від 9 вересня 2001 року № 01-2.2/279.
Крім того, у деяких сферах бізне- су діють спеціальні правила, наприклад пункт 2.11 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського госпо- дарства України».
Для міжнародних договорів купівлі- продажу у більшості випадків засто- совується Віденська конвенція ООН 1980 року про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, у статтях 79, 80 якої також є положення про звіль- нення від відповідальності, які встановлюють відмінні від ЦК України та ГК України правила. Предмет доказування, за Конвенцією, є аналогіч- ним вищеописаному у типовому застере- женні МТП.
Для багатьох українських сторін до- сить актуальним у цьому відношенні є постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози ви- никнення або накопичення податково- го боргу, і доказів існування таких об- ставин» від 27 грудня 2010 року № 1235, в розділ ІІ якої визначені «обставини, що є підставою для відстрочення грошо- вих зобов'язань або податкового боргу заявника ».
До таких обставин віднесено «обставини непереборної сили, дія яких може бути викликана винятковими по- годними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромаджен- ня снігу, ожеледь, землетрус, поже- жа, просідання і зсув ґрунту, замерзан- ня моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і ви- вантаження, інше стихійне лихо тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і ба- жання заявника (війна, блокада, страйк, аварія) ».
Зазначеною постановою також вста- новлено, що доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є, в тому числі, ви- сновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної си- ли чи стихійного лиха на території України.
The content of this article is intended to provide a general guide to the subject matter. Specialist advice should be sought about your specific circumstances.
We operate a free-to-view policy, asking only that you register in order to read all of our content. Please login or register to view the rest of this article.